top of page
Дизайн этого сайта создан в конструкторе
.com
. Создайте ваш сайт сегодня.Создать сайт

Петренко Богдан Віталійович 

Практичний психолог

Категорія: спеціаліст

​

Контактна інформація: petrenko_bohdan@ukr.net

Рекомендації щодо адаптації 1 класу

Вчителям:

  1. Не допускати надмірного, виснажливого емоційно-нервового навантаження у засвоєнні начального матеріалу.

  2. Формувати позитивну мотивацію до навчання, підтримку у складних ситуаціях, схвалення навіть при незначних успіхах і досягненнях дитини.

  3. Демонструвати віру в успіх дитини, створювати ситуацію підтримки, підбадьорювання.

  4. Розвивати навички самоконтролю та самооцінки.

  5. У спілкуванні з дітьми бути максимально стриманими і терплячими. Враховувати індивідуальні особливості дитини.

  6.  Уникайте авторитарного стилю педагогічної діяльності.

  7.  Постійно використовуйте на уроці ігрові види діяльності.

  8. Для успішної адаптації проводьте різні розвивальні вправи, які знімуть психічне навантаження.

  9. На уроці обов’язково використовуйте слова підтримки для забезпечення позитивної атмосфери: «Давай спробуємо ще раз», «Я впевнена(ий), що ти зможеш» 

  10. Створювати спільні заходи батьків та учнів для налагодження відносин у колективі.

Медичним працівникам школи:

  • систематично проводити медичні обстеження дітей, особливо тих, які мають проблеми зі здоров’ям;

Рекомендації адміністрації:

  • здійснювати контроль за виконанням рішення ППК.

 

 Рекомендації адаптації 5 класів

Вчителям:

  1. Враховувати в навчально-виховному процесі рекомендації психолога по роботі з дезадаптованими та тривожними учнями.

  2. Звертати увагу на дітей що мають проблеми зі здоров’ям (порушення зору, слуху).

  3. Не допускати надмірного, виснажливого емоційно-нервового навантаження у засвоєнні начального матеріалу.

  4. Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму на вихідні дні.

  5. Формувати позитивну мотивацію до навчання, підтримку у складних ситуаціях, схвалення навіть при незначних успіхах і досягненнях дитини.

  6. Демонструвати віру в успіх дитини, створювати ситуацію підтримки, підбадьорювання.

  7. Розвивати навички самоконтролю та самооцінки.

  8. У спілкуванні з дітьми бути максимально стриманими і терплячими. Враховувати індивідуальні особливості дитини.

  9.  Виключити будь-які фактори, які можуть негативно впливати на психічний стан дитини (авторитарний тиск, грубість, нетактовність тощо).

Класним керівникам 5-х класів:

  1. Спрямовувати свої зусилля на формування позитивного ставлення кожного учня до себе, своїх можливостей, засвоєння учнями норм взаємин із однокласниками і педагогами (постійно).

  2. Співпрацювати з шкільним психологом з метою вирішення питань формування класного колективу та виявлення особливостей психічного стану школярів.

  3. Застосовувати різні види, форми та стратегії для залучення до співпраці батьків: анкетування, індивідуальні консультації. Обговорювати взаємні очікування для вироблення однакових поглядів на процес розвитку, виховання та навчання учнів.

  4. Допомогти дітям в процесі адаптації до нових умов навчання враховуючи індивідуальні особливості кожного учня.

  5. Створювати спільні заходи батьків та учнів для налагодження відносин у колективі.

Медичним працівникам школи:

  • систематично проводити медичні обстеження дітей, особливо тих, які мають проблеми зі здоров’ям;

Заступнику директора з НМР:

  • здійснювати контроль за виконанням рішення ППК.

Торгівля людьми

Психологічна допомога

Безкоштовні “гарячі” телефонні лінії довіри

Національна «Гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей 0-800-500-33-5

386 – з телефонів МТС та Київстар

 

Національна «Гаряча лінія» з проблем ВІЛ/СНІД 0-800-500-45-10

 

Національна «Гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми 0-800-500-22-5

Безкоштовно, анонімно, конфіденційно.

Психологічна кризова служба

"Ла Страда - Україна 

Ссилка

Пам'ятка на канікули

1. Не залишайте дітей без нагляду. Ви повинні знати, де знаходиться ваша дитина протягом дня і ночі.

2. Слідкуйте, щоб діти обережно поводилися з вогнем.

3. Використання піротехнічних засобів небезпечне для життя і здоров’я.

4. Нагадуйте дітям, що необхідно дотримуватись правил дорожнього руху.

5. Не дозволяйте, щоб діти ходили на водоймища.

6. Категорично забороніть дітям грати в недобудованих,зруйнованих, аварійних будівлях або на території поблизу таких об'єктів.

7. Нагадуйте правила поводження з побутовим газом під час користування газовими плитами.

8. Пам’ятайте про правила поводження з бездоглядними свійськими тваринами.

9. Не допускайте, щоб Ваші діти вживали алкогольні напої.

10. В разі необхідності телефонуйте: - при пожежі - 101 - до міліції - 102 - швидка допомога - 103 - служба газу - 104

Наркотичні речовини та їх вплив організм людини

​

Наркотичні речовини існують стільки ж часу, що і людство, яке їх споживає. Кожна наступна відкрита наркотична речовина використовувалась жерцями для переживання містичного досвіду, лікарями для зменшення больового синдрому, вченими для посилення витривалості та нівелювання страху в солдат,  торговцями для нечесних швидких заробітків, ворогами для послаблення країн-сусідів, людьми для отримання задоволення.

Наркотик — це підступний ворог, оскільки небезпеки, пов’язані з його вживанням , приходять до людини через 6-9 місяців після першої спроби. При першому вживанням наркотичної речовини людини відчуває легкий дискомфорт, при другому—третьому — відчуття задоволеності,  щастя.

Проте надалі людина не може відчути радість, звичні речі та зустріч з близькими не приносить задоволення та щастя як було до цього. Єдиним джерелом радості стає лише наркотик. У цей час в організмі людини відбуваються незворотні зміни: руйнуються нервові клітини, порушується обмін речовин, знижуються розумові можливості людини, посилюється втома та роздратування. Тепер для відчуття задоволення дозу необхідно щоразу збільшувати.

Надалі наркотик забирає усе більше часу і грошей, друзі та родичі відвертаються від людини. На цьому етапі переходять на інші дешевші та небезпечніші наркотики. На останньому етапі наркотичної залежності людина "вживає” для послаблення болю, зменшення абсинентного синдрому. Ні про що інше думати вона вже не може. Людина гниє заживо. Смерть наступає через передозування, відмову нирок, печінки, легень, зупинку серця.

Споживання наркотиків знижує захисті сили організму та  "відкриває” ворота для інших небезпечних хвороб, таких як ВІЛ/СНІД, гепатит, сифіліс та ін.

Це тільки здається, що вживання наркотиків – особиста справа кожного: важко собі уявити, скільки клопоту людина, яка вживає наркотики, спричинює батькам, родичам і друзям.

Як сказати «Ні» у ситуації наркотичної провокації

 

Дякую, я скористаюсь цим, тільки-но в цьому буде потреба.

Мені це не потрібно.

Не схоже, що мені від цього стане краще.

Я не в гуморі, тому не хочу цього побувати.

Ні, не хочу неприємностей.

Коли мені це буде потрібно, я дам про це знати.

Мої батьки попередили, що вони мене вб’ють.

А чому, як ти думаєш, цю річ назвали «дурманом»?

Колись іншим разом.

Ця гидота не для мене.

Ні, дякую.

Якщо тренер дізнається, змусить бігати ще 20 кіл.

Востаннє, коли мама спіймала з цигаркою, мені не давали кишенькових грошей три тижні.

Мене посадять на «мілину», якщо батьки дізнаються, що я курю (п’ю, вживаю наркотики).

Ні, дякую, у мене вистачає неприємностей.

Я – за вітаміни.

Ні, дякую, ліків не вживаю і не хочу.

Я і без цього чудово почуваюсь.

Ні, дякую, у мене завтра контрольна, і мені треба готуватись до неї.

Ні, дякую, у мене бувають алергічні реакції.

Я – жовторотик? Де ти бачиш не мені пір’я?

Я роблю дурниці, коли хильну.

Ці «радощі» не для мене.

Ні, я вже спробував, і мені не сподобалось.

Я хочу бути здоровим!

Пам'ятка для батьків «Виконуємо домашнє завдання»

1. Учень упорядковує своє робоче місце, свій стіл для навчальних занять чи місце, відведене йому за спільним столом.

2. За записами у щоденнику чи в зошиті встановлює, що саме йому задали.

3. Згадує, у якій послідовності радив учитель виконувати те або інше завдання.

4. Готує потрібні підручники та приладдя: ручку, олівець тощо.

5. Знаходить завдання в підручнику, текст статей та письмових вправ, текст задач тощо.

6. Згадує навчальний матеріал, який пояснював учитель на уроці.

7. Згадує вказівки вчителя щодо способів виконання вправ.

8. Виконує роботу.

9. Звіряє зроблене з тим, що потрібно було зробити: чи часом чогось не забув.

10. Перевіряє, чи правильно виконав завдання; якщо є помилки — виправляє.

11. Якщо це можливо, звертається до батьків або до інших старших членів сім'ї з проханням перевірити, чи розуміє він зміст прочитаної статті, чи правильно розповідає, чи навчився пояснювати розв'язання задачі.

До уваги Батьків

1. Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки й педагоги. Учити жити — це значить передавати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це мати, батько, вчитель.

2. Виховання починається із дня народження. Перше, із чого дитина починає пізнавати світ, — це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, лагідні обійми. З усього цього складається перше уявлення про добро і зло.

3. У сімейному вихованні вирішальну роль відіграє морально-політичне обличчя батьків. Могутньою виховною та облагороджуючою силою для дітей сім'я стає тільки тоді, коли батько і мати бачать високу мету свого життя, живуть в ім'я високих цілей, що збільшують їх в очах дитини.

4. Турбота батька і матері про здорову сім'ю. Справжня мудрість вихователя — батька, матері — в умінні дати дитині щастя дитинства — це спокійне домашнє вогнище.

5. Сім'я — це первинний колектив українського суспільства. Чи почуває дитина, що блага її життя — наслідок великої праці батьків, турботи люблячих її людей? Адже без них, без їхньої праці і турботи вона просто не могла б існувати. Тут криється велика небезпека — виростити людину егоїстичну, яка вважає, що головне — її особисті потреби, а все інше — другорядне. Я бачу лише один шлях: учити дитину робити добро для нас, батьків, вихователів; учити дітей розуміти й переживати всім серцем, що вона живе серед людей і що найглибша людська радість — жити заради когось.

6. Готових рецептів сімейного виховання немає. Є люди, здатні тільки родити, але не здатні по-справжньому народжувати. Повнокровна й гармонійна особистість народжується материнською і батьківською мудрістю. Народження людини — велике і важке діяння, щаслива і складна праця, яка називається вихованням.

Щоб виховати дитину, слід дотримуватися правил у реалізації своїх сімейно-побутових педагогічних функцій. Основні з них такі:

1. Встановлювати і дотримуватись загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (праці, навчання, дозвілля, відпочинку), практикувати визначення кожному членові сім'ї його обов'язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, внутрішньосімейні плани тощо.

2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитись її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями і способами їх задоволення.

3. Знати товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування, сповідувані нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.

4. Виховувати у дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров'я, розуміння обов'язку допомагати в майбутньому своїм пристарілим батькам і родичам, дітям, усім нужденним людям, утримувати свою сім'ю.

5. Компетентно й педагогічно грамотно обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркомани, алкоголіки), перша інформація повинна надійти від батьків, а не від компанії.

6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує проституцію, наркоманію.

7. Розвивати і заохочувати самостійність у дітей, уміння відстоювати свою позицію.

8. Підтримувати постійний зв'язок зі школою.

9. Знати і вміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків, токсичних речовин.

10. Бути готовими до прийняття певних «дисциплінарних» рішень щодо обмеження непродуктивного» часу життя дитини і контактування її з «підозрілими» товаришами.

bottom of page